- гарчання
- -я, с.Дія за знач. гарчати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гарчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ворка — и, ж., діал. Гарчання, бурчання … Український тлумачний словник
прогарчати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин). 2) неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.). 3) перех., перен., розм. Сердито, невдоволено… … Український тлумачний словник